18 вересня в Обласному спортивному ліцеї в м. Костопіль Рівненської обласної ради відбувся мітинг-реквієм  з нагоди відкриття меморіальної дошки в пам’ять випускника закладу освіти відділення греко-римської боротьби  Андрія Примака. Він один з тих, хто ще у 2014 став на захист Батьківщини, пройшов із своїми воїнами весь бойовий шлях, зокрема, обороняв Донецький аеропорт. З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій став на захист незалежності України.

Андрій Примак загинув 28 квітня біля Хромового Донецької області під час виконання бойового завдання, пов’язаного з захистом територіальної цілісності та держаного суверенітету України. Йому назавжди – 35. Героя поховали на «Новому» кладовищі м. Костопіль поруч з іншими Воїнами Небесного Легіону. 

За особисту мужність, самовіддане виконання військового обов’язку молодшого сержанта Андрія Примака відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Посмертно.

 Ділилися спогадами про Андрія наставники, друзі, однокласники. Право відкрити меморіальну дошку було надане матері Галині Примак та  родичам полеглого героя. Важко і боляче сприймати втрати, а коли з життя йдуть молоді – удівчі важче..

Освятили дошку благочинний Костопільськолго деканату Православної Церкви України отець Андрій Кононець та настоятель Свято-Юріївського храму міста Костопіль отець Павло Сабара.

Від нині Андрій Примак та поруч з ним Віталій Ставський будуть своїм поглядом з меморіальної дошки зустрічати ліцеїстів, нагадуючи, якою ціною здобуваємо перемогу на ворогом.

Кажуть, що герої не вмирають. Так вони не вмирають у пам’яті рідних, близьких, у пам’яті людській. Світла пам’ять Воїнам Небесного Легіону.

Слава героям!

Погіршення психологічного стану та інші зумовлені війною проблеми, разом із віковими особливостями, можуть суттєво впливати на життя дітей і підлітків, їхні емоційний стан та вчинки, зокрема, стати причиною суїцидальної поведінки й призвести до трагічних наслідків. Тому важливо, щоб батьки та вчителі могли своєчасно й правильно надати дитині первинну допомогу та підтримку.

Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук та Міністерство охорони здоров’я визначили психологічні маркери, сукупність яких може свідчити про зародження суїцидальної тенденції в дитини чи підлітка. Серед них:

• знижений емоційний фон, різкі перепади настрою (від ейфорії до відчаю) й жарти над власними емоціями;
• поява тривожності, дратівливості, прояви конфліктної поведінки, злоби;
• проблеми зі сном, брак енергії, відмова від їжі або переїдання;
• труднощі в подоланні щоденних проблем;
• втрата інтересу до власної зовнішності;
• надмірна самокритика й репліки про неможливість виходу зі складної ситуації;
• почуття провини, яке проявляється у вибаченнях і активних спробах примиритися з тими, з ким дитина раніше мала суперечки;
• підготовка або надсилання прощальних повідомлень і завершення поточних справ;
• розмови про смерть, захоплення тематичною музикою, одягом;
• тематика смерті, яка проявляється у творах, спонтанних малюнках або як чорний гумор;
• дарування особистих речей, які раніше були значущими та дорогими для дитини;
• цікавість до родичів або людей, з якими був втрачений зв’язок, бажання помиритись або, навпаки, відстороненість, уникнення контактів з родиною та друзями;
• погрози заподіяти собі шкоду або вбити себе й самоушкоджувальна поведінка (шрамування, часті травмування, ознаки порізів тощо);
• розроблення планів покінчити зі своїм життям.

ЯКІ ПРИЧИНИ Й ЧИННИКИ МОЖУТЬ ПОСИЛИТИ СУЇЦИДАЛЬНІ ДУМКИ ТА НАМІРИ ДИТИНИ

Виникнення суїцидальних думок у дитини чи підлітка може бути зумовлене різними причинами й чинниками. Умовно їх поділяють  на 4 групи:

1. проблеми в сім’ї (смерть одного або обох батьків, розлучення батьків тощо): зокрема, скандали між батьками, які дитина всіма силами прагне припинити, але не може нічого змінити – це одна з головних причин дитячих самогубств;
2. проблеми, пов’язані з кризою становлення ідентичності підлітка: неприйняття вікових фізіологічних змін; незадоволеність своєю зовнішністю; хімічні залежності, відчуття самотності; депресія; розчарування в любовних стосунках; булінг і кібербулінг; участь у небезпечних іграх, “групах смерті”;
3. проблеми з навчанням: завищені вимоги батьків; вимушене змагання за академічні рейтинги; вимушений частий перехід з однієї школи до іншої; надмірне когнітивне та емоційно-вольове перевантаження складними навчальними програмами; неочікувано погані оцінки на значущих іспитах тощо;
4. медичні проблеми (розлади психічного здоров’я): біполярний або тривожно-депресивний розлади особистості тощо.

Фахівці наголошують, що до останньої хвилини є можливість зупинити суїцид дитини. Утім, у міру дорослішання самогубство втрачає ознаки імпульсивної дії та набуває рис спланованої акції.

Щоб врятувати дитину, батькам і педагогам важливо своєчасно розпізнати перші ознаки суїцидальних думок та якнайшвидше надати допомогу й підтримку дитині. Адже схильність до самогубства наростає поступово та проходить стадії від непомітного самій дитині зниження радості від життя й перших думок про суїцид до формування наміру, планування та здійснення спроби накласти на себе руки. 

ЯК ДІЯТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ, АБИ ЗАПОБІГТИ ДИТЯЧОМУ СУЇЦИДУ

Батьки та педагоги – це ті найближчі дорослі, які мають знати:

• характер дитини,
• настрої;
• можливості;
• вподобання, тому можуть побачити зміни в поведінці й помітити ознаки зниження радості від життя. Зокрема, пригнічений стан, що триває понад два тижні, може свідчити про те, що дитині потрібна допомога. Тому батькам і вчителям важливо:
• вибудовувати з дитиною довірливі стосунки;
• зберігати з дитиною контакт, запроваджувати традицію регулярних розмов про почуття, переживання, стосунки, новий досвід;
• звернутися до шкільного або іншого психолога (якщо ви батьки) чи повідомити батьків та психолога про ваші спостереження й побоювання (якщо ви педагог).

Центр громадського здоров’я МОЗ, зокрема, наводить наступний алгоритм спілкування з дитиною в разі виявлення в неї суїцидальних думок або бажання поговорити на тему суїциду:

• обрати вдалий час та обставини для розмови: тихе й відокремлене місце, де ніхто не відволікатиме;
• бути чесними, використовувати зрозумілу й просту мову, яка відповідає віку дитини;
• заохочувати дитину ділитися своїми думками та почуттями: уважно слухати, не перебивати та не засуджувати, дати зрозуміти дитині, що це нормально – почуватися наляканою, сумною чи розгубленою;
• дати дитині зрозуміти, що вона може поговорити з вами про що завгодно й що ви завжди готові її підтримати;
• заохочувати дитину звертатися по допомогу, якщо вона помітить ці ознаки у себе чи в інших;
• поділитися з дитиною телефонами довіри або служби психічного здоров’я, до яких вона може звернутися;
• моніторити ситуацію та регулярно спілкуватися з дитиною, щоб дізнатися, як вона почувається;
• звернутися до фахівця з психічного здоров’я, якщо ви стурбовані, що дитина може собі зашкодити.

 Пропонувати дитині звернутися до психолога слід дуже обережно, щоб не образити, не злякати та не відштовхнути. Про це докладніше можна дізнатися в роз’ясненні від МОЗ.

Крім того, батьки та вчителі можуть звернутися на номери “гарячих ліній” для отримання відповідної допомоги:

• 103 – якщо є пряма загроза життю та здоров’ю дитини;
• 7333 – національна цілодобова “гаряча лінія” Lifeline Ukraine психологічної підтримки з попередження суїцидів;
• 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного) – національна гаряча лінія для дітей та молоді “Ла Страда – Україна”;
• 0 800 501 701 – Всеукраїнський телефон довіри;
• (044) 456 17 02, (044) 456 17 25 – лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи;
• 0 800 211 444 – лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції.

Попри надскладні виклики часу стартує новий 2024-2025 навчальний рік.

Обласний спортивний ліцей в м. Костопіль Рівненської обласної ради гостинно відчиняє двері перед учнями 8-11 класів.

Цього дня звучали привітання з Днем знань від директора  Сергія Захожого та учнів спортивного ліцею. На подвір’ї закладу освіти лунала музика «Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить». До уваги ліцеїстів запропоновано тематичну книжкову полицю «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну».

Обов’язковими атребутами було вшанування державної символіки та пам’яті  усіх військових і цивільних, хто віддав життя за наше  майбутнє.

Впродовж дня проведено заходи патріотичного спрямування: уроки пам’яті, години незламності, учні створювали плакат «Карта мрій нашого класу».

Хвилююча, нова подія для учнів та батьків, які вперше прийшли до ліцею – восьмикласників. Для них проведено урок патріотизму «Сила єдності в часи випробувань», а також знайомство «Вперше до ліцею!» Учні створювали «капсулу часу» — писали лист у майбутнє про свої мрії, думки, плани. І нехай у майбутньому про цю подію залишаться теплі спогади.

З ліцеїстами 9-А класу у формі гри-вікторини проведено першовересневу зустріч під гаслом «А нас усіх єднає Україна», на завершення якої учні перегдядали відоролик «Обійми того хто…», знятий на святі останнього дзвінка 2024року.

З метою вшанування пам’яті захисників України ліцеїсти 10-А класу у супроводі класного керівника та вихователя завітали з екскурсією до Костопільського краєзнавчого музею, де здійснили цікавий екскурс в історію нелегкої визвольної боротьби українського народу за незалежність. Відвідали також експозицію музею, де вшановані захисники України, родом із Костопільської ТГ. Це нагода для всього суспільства зосередитися на вдячності, зробити все можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на благо поколінь вперед. Тому що перемогу здобуває лише той, хто пам’ятає.

Захопливою була гра «Наша рідна Україна», запропонована педагогами-наставниками з ліцеїстів 11-Б класу, година спілкування «Мої враження від літа та настанови для успішного складання НМТ», фотосесія «Випускник -2025».

З ініціативи ради ліцеїстів під керівництвом педагога-організатора учні 8-11 класів взяли участь у флешмобі «Жовто-блакитне серце ніколи не здається»,

фотоквесті «Знову разом», патріотичній фотосесії «Україна починається з мене»,  перегляді і обговоренні відео «Діалоги про війну. Повномасштабне вторгнення».

Нехай 2024-2025 навчальний рік буде переможним і відкриває нові горизонти пізнання.