Записи в категории Психологічна служба
Гармонізація психологічного здоров’я особистості в умовах психічного напруження в суспільстві, пов’язаного з пандемією
1. Завжди слід пам’ятати, що будь-яка пандемія має початок, розвиток, кризу і спад.
2. Пандемія актуалізує моральні й духовні якості особистості: фізично сильні люди матимуть змогу допомагати слабким (старим, хворим, з послабленим імунітетом), рятувати, полегшувати їх участь.
3. Ритм життя під час карантину сповільнюється, людина може зупинитися і зустрітися з собою, своїми близькими, подумати над своїм життям.
4. Під час пандемії не слід панікувати, а бути обачнішим, додержуватися особливих правил особистої гігієни, перебувати у спокої, молитві, спогляданні, втримувати емоційну рівновагу, рефлексуючи своє життя, знаходити нові сенси.
5. Необхідно оптимально користуватися інформаційними ресурсами: черпати інформацію з авторитетних й достовірних джерел і не «накручувати» себе зайвою емоційно-руйнівною інформацією з випусків теленовин або соціальних мереж.
6. Доцільно практикувати розширення свідомості, розвиток позитивного мислення й саногенних почуттів (здивування, прощення, любові).
7. Час карантину – це час переосмислення цінностей.
Антистресова релаксація (рекомендована ВООЗ)
Інструкція:
1. Ляжте (у крайньому випадку — присядьте) зручніше в тихому, слабо освітленому приміщенні; одяг не повинний сковувати ваших рухів.
2. Закривши очі, дихайте повільно і глибоко. Зробіть вдих і приблизно на десять секунд затримайте дихання. Видих робіть не кваплячись, стежте за розслабленням і подумки говоріть собі: «Вдих і видих, як прилив і відлив». Повторіть цю процедуру п’ять-шість разів. Потім відпочиньте близько 20 секунд.
3. Вольовим зусиллям напружуйте окремі м’язи чи їхні групи. Напругу утримуйте до 10 секунд, потім розслабте м’яза. Так само пройдіться по всьому тілу. При цьому уважно стежте за тим, що з ним відбувається. Повторіть дану процедуру тричі, розслабтеся, відстороніться від усього, ні про що не думайте.
4. Спробуйте якомога конкретніше уявити собі відчуття розслабленості, що пронизує вас знизу доверху: від пальців ніг через ікри, стегна, тулуб до голови. Повторюйте про себе: «Я заспокоююся, мені приємно, мене ніщо не тривожить».
5. Уявіть собі, що відчуття розслабленості проникає в усі частини вашого тіла. Ви відчуваєте, як напруга залишає вас. Відчуйте, що ваші плечі, шия, м’язи обличчя 232 розслаблені (рот може бути відкритий). Лежіть спокійно, як «ганчір’яна лялька». Насолоджуйтеся цим відчуттям близько тридцяти секунд.
6. Порахуйте до десяти, подумки говорячи собі, що з кожною наступною цифрою ваші м’язи дедалі більше розслаблюються. Тепер вас має турбувати лише те, як насолодитися станом розслабленості. 7. Настає «пробудження». Порахуйте до двадцяти. Говоріть собі: «Коли я дорахую до двадцяти, мої очі відкриються, я буду почувати себе бадьорим. Неприємна напруга в кінцівках зникне». Дану вправу рекомендується виконувати два три рази на тиждень.
Вправа «Антистрес-алгоритм в екстремальних ситуаціях»
Інструкція: Виконати вправу завдяки алгоритму.
1. Самомоніторинг.
2. Дихальна релаксація.
3. М’язова релаксація надмірно напружених м’язів.
4. Переключення уваги зовні: зупинка негативного внутрішнього діалогу. Перші чотири пункти (техніки) допоможуть стабілізувати психоемоційний стан, що забезпечить об’єктивнішу оцінку ситуації:
5. Оцінка події за критеріями: ♦ «Що я можу змінити в цій ситуації»?; ♦ «Що я не можу змінити в цій ситуації»? 6. Прийняття того, що не у ваших силах змінити. Надзвичайно важливо здолати пасивний стан, відчай – для цього сформулюйте собі нові конкретні завдання, виходячи з ситуації: ♦ завдання на найближчі півгодини; ♦ завдання на найближчу годину; ♦ завдання на добу. Потім реалізуйте сформульовані завдання.
Створення безпечного освітнього середовища під час пандемії
Що впливає на безпечне освітнє середовище?
1. Якість міжособистісних відносин – позитивні фактори (довіра, доброзичливість,
схвалення, толерантність); негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).
2. Захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства у всіх його видах.
Наше сьогодення піддається суттєвій трансформації. Значна кількість людей відчувають зрозумілу тривогу, а деякі з них піддаються паніці. Тому виникає потреба у попередженні та подоланні панічних станів. Коронавірус – це не тільки медична, але і психологічна хвороба, яка потребує свого вивчення і формування на цій основі адекватної поведінки щодо себе і оточуючих людей, які заслуговують на підтримку та співчуття. Для уникнення панічних настроїв не варто зациклюватися на ситуації карантину.
Наші вихованці можуть теж відчувати дискомфорт, тривогу, навіть страх . Наше завдання – допомогти їм висловити свої емоції. Кожна дитина потребує індивідуального підходу. Діти відчувають велике полегшення, коли у них є можливість поділитися своїми побоюваннями в атмосфері доброзичливості.
Бажано підтримувати звичний режим дня або за потреби встановити новий. Головне – це регулярна поінформованість і передбачуваність. І врахуйте, багато дітей пильно спостерігають за реакцією дорослих на кризу! Якщо ви занадто схвильовані, дитині передається ваше хвилювання.
Методика Людмили Галіциної — “Моє професійне дерево”
Треба взяти аркуш: на одному боці написати “За що я можу сказати “спасибі” своїй роботі”, а на іншому – “За що моя робота може сказати “спасибі” мені”. До кожного треба написати щонайменше 20 тверджень. Якщо вийде, то емоційного вигорання нема.
Перша сторона аркуша показує відношення людини до роботи, від чого воно отримує кайф, а друга – наскільки вона може похвалити себе за свою роботу. За що, вона думає, її цінять та за що вона ціните себе. Це дає емоційний ресурс.
Якщо у вас виходить від 5 до 8 пунктів, а потім – “мені більше нема, про що писати”, це не просто дзвіночок, це вже набат. Якщо до 15 пунктів “дякую роботі” і 3, коли робота може сказати “спасибі” вам, то це знак того, що ви себе не цінуєте в роботі. І тут треба шукати моменти, чому ви важливі для своєї роботи.
