Які складнощі можуть виявити батьки та вчителі та як допомогти подолати їх:

1. Літній відкат у знаннях – справа звичайна та природна, але цього року до неї приєднався стрес, і це впливає на роботу довгострокової пам’яті. Тому ніхто поки що не знає, скільки часу знадобиться на повторення пройденого матеріалу. Але діти не повинні через це турбуватися, тому важливо говорити їм, що все поступово згадається і стане на місце.
2. Зміна почерку, регрес у письмових навичках, багато хто просто відвикли писати на папері. Допоможуть вправи на розслаблення м’язів, і треба пам’ятати, що зараз темп і письма, і навчання буде сповільнений.
3. «Забування» правил орфографії після пережитого досвіду травматизації. Виручають ігри зі словами, кросворди, картки.
4. Труднощі з предметами та знаннями, пов’язаними з просторовою орієнтацією – геометрія, тригонометрія, все, що пов’язано з прийменниками: перед-, за-, під-, через і т. д. Потрібні будь-які активності, де дитина може складати 3D-моделі – ліплення, орігамі, пластилін, лего, гра на музичних інструментах.
5. Складнощі зі сприйняттям абстрактних понять через пережитий травматичний досвід. Тому зараз важливі наочність та практичні, конкретні, прикладні, зрозумілі дії та знання.
6. Погіршення навичок читання: у процесі адаптації до стресу у дітей, та й у дорослих тут щось змінилося. І хтось почав читати ще більше, а хтось і досі не може сконцентруватися. Важливо пам’ятати, що це тимчасове явище, все відновиться.
7. Труднощі з процесом запам’ятовування інформації та довгостроковою пам’яттю. Тому починати треба з невеликих обсягів нової інформації, закріплювати все діями, рухами. Обов’язковою є рухова активність у перервах між уроками.
8. Розгойдування на стільці, крутіння якихось предметів у руках під час уроку – це зовсім не означає, що дитина відволікається. Багато хто так, навпаки, концентрується. І це можна намагатися включати у навчальний процес.
9. Звичка тримати телефон у руках – для дітей це символ керування та контролю, тому варто подумати про можливість включати додатки у телефонах у процес навчання.
10. Роздратування від того, що не відчувається практичним, може бути сильнішим, ніж раніше. І потрібно бути готовими до питань – як це використовується, можна давати більше проєктних та практичних робіт.

Маячки» для вчителя і батьків

Учитель має звернути увагу на певні маркери поведінки дитини, які свідчать про те, що її батькам було б варто звернутися до спеціаліста. Зокрема:

1. Завмирання. Коли дитина ніби «відключається» і не функціонує. Вчитель ставить їй якесь просте питання, а дитина ніби відсутня. Це може означати, що вона охоплена якимись думками, переживаннями.
2. Дитина робить якісь незвичні речі. Скажімо, виявляє сильну агресію чи постійно бігає до туалету (вчитель не має це забороняти, але повідомити батьків зобов’язаний), якісь тікові розлади – коли дитина скубає волосся, гризе нігті, мигає очима (вдома це може не проявлятися). Дитині про це вчитель говорити не повинен.

Зауважу: вчитель не повинен казати дитині, а тим більше привселюдно, про те, що їй треба звернутися до психолога. Таке слід сказати тільки батькам, і лише вони ухвалять рішення щодо звернення до спеціаліста.

Безпека-наша передбачуваність, це недоторканність тілесна, повага до кордонів, зрозумілі правила.

Єдність – можливо, починати урок з пісні, можливо, створити свій девіз, ритуали вітання і прощання, робити спільні проєкти, разом допомагати ЗСУ, висаджувати рослини.

Структура – правила, розклад:

• зараз легалізована ненормативна лексика – потрібно відразу вводити правила і домовлятися, що є у вашому товаристві прийнятним;
• коли ми проживаємо стрес або травматичний досвід, ми перестаємо відчувати свої потреби. Тому нагадувати пити, їсти, йти в туалет, рухатися;
• лімбічна система не може витримати напруження: червоні рамочки в презентаціях, гострі кути в рамках, які накладаються на слайди, емоційні картинки, багато інформації в слайдах можуть викликати перевантаження і несподівані, неусвідомлені реакції;
• стрес і травматизація змінюють і фрагментують наше сприйняття часу і реальності. Нам обов’язково потрібно акцентувати увагу на поточній даті;
  правила, рутини, обов’язки — це зараз терапія;
• коли ми проживаємо складний досвід, стрес, травматизацію, змінюється самооцінка, зараз часто діти живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Це, наприклад, маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат, святкування маленьких перемог;
• не давати практик із закритими очима – зараз діти і дорослі не закривають очей, бо так вони втрачають контроль;
• не просити дихати глибоко – глибоке дихання може провокувати більш сильні емоційні прояви. Тому дихаємо так, як дихається;
• обов’язково обумовити все, що пов’язано з сиренами, укриттями. Важливе правило: ми співчуваємо, а не жаліємо.

Діти переживають складний досвід, але вони точно впораються. Всі ці пункти не для того, щоб бачити в дітях бідолах і робити роботу за них. Тому акцентуємо увагу на їхній силі і підтримуємо в тому, в чому можемо.

Правила безпеки під час війни (інформація для підлітків)

Рекомендації щодо безпечного використання мережі Інтернет для всіх учасників освітнього процесу

Важливість питання безпечного Інтернету зумовлена тим, що сучасна людина не уявляє свого життя без глобальної мережі, оскільки та дає багато інформації й можливостей. Молоде покоління — діти та підлітки — не усвідомлюють, що може чекати на них у віртуальному просторі. Значимість проблеми безпечного Інтернету потребує постійної уваги з боку навчального закладу та батьків. 

· Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом

• ­ Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. http://online-bezpeka.kyivstar.ua.
• Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: Навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. http://old.mon.gov.ua/images/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf.
• Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
• ­ Пам’ятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний звязок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі http://www.moral.gov.ua/news/311/.
• ­ Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений на засіданні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (рішення №2 від 20.04.2010).
• ­ Сайт «On-ляндія» http://www.onlandia.org.ua/ — це один з етапів реалізації Програми «Безпека дітей в Інтернеті», яку реалізують партнери Програми — Коаліція за безпеку дітей в Інтернеті. Цей сайт містить матеріали для дітей, батьків і вчителів (інтерактивні сценарії, короткі тести, готові плани уроків), завдяки яким діти зможуть освоїти основи безпечної роботи в Інтернеті.

Онлайн-ресурси

Офіційна сторінка міжнародного проєкту «День безпечного Інтернету». Містить ресурси для завантаження (плакати, листівки, відеоматеріали тощо). Англійською мовою. https://www.saferinternetday.org.

1. Центр кращого Інтернету створено з метою просування безпечного використання цифрових технологій, розвитку та підтримки інформаційно-цифрового суспільства, просування культури та безпеки користування мережею Інтернет. https://betterinternetcentre.org/
2. Курс «Критичне мислення для освітян» на платформі масових відкритих онлайн-курсів (МВОК) «Prometheus». Українською мовою. https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about.
3.  Курс «Основи інформаційної безпеки» на платформі масових відкритих онлайн-курсів (МВОК) «Prometheus». Українською мовою. https://edx.prometheus.org.ua/courses/KPI/IS101/2014_T1/about
4. Тренінгові вправи з безпечної поведінки в Інтернеті для дітей та молоді. Українською мовою. http://startuem.lg.ua/?p=1427.
5. Довідник з академічної доброчесності для школярів. Українською мовою. http://www.univer.kharkov.ua/docs/work/dovidnyk-SAUP.pdf.
6.  Посібник з прав людини для інтернет-користувачів та пояснювальний меморандум. Українською мовою. https://rm.coe.int/16802e3e96.
7.  Ресурси проєкту сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP). Українською та англійською мовами. http://www.saiup.org.ua/resursy/.
8. Google Центр безпеки. Інформаційний портал, який містить інформацію про інструменти безпеки Google (безпечний пошук, безпечний режим перегляду відео на каналі YouTube, налаштування вікових фільтрів для мобільних додатків тощо), а також рекомендації провідних міжнародних експертів, що займаються питаннями інтернет-безпеки https://www.google.com/intl/uk/safetycenter/.
9. Офіційний сайт неурядової некомерційної громадської організації та міжнародної мережі організацій, присвячений боротьбі із сексуальною експлуатацією дітей. Містить ресурси для завантаження (плакати, листівки, відеоматеріали тощо). Англійською мовою. http://www.ecpat.org/
10. Сайт кіберполіції України. https://www.cybercrime.gov.ua/index.php
11.  Посібник «Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної етики та грамотності для «чайників». Українською мовою. http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf

Сайти для перевірки надійності паролів

• https://howsecureismypassword.net/
• https://zillya.ua/check-password
• https://uk.vpnmentor.com/tools/passwordmeter/

Відео про безпеку в Інтернеті від Координатора проектів ОБСЄ в Україні

• ­ “Захистити свої гроші під час онлайн-шопінгу” – https://www.youtube.com/watchv=qB_Y_C–g5mY
• ­ “Захисти свою персональну інформацію” – https://www.youtube.com/watch?v=DjjYSRNAJgI
• Канал “Права людини та Інтернет”. Джерело: https://www.youtube.com/channel/UCeuQLmBXJMdjLl5lUEUQDlA. Канал містить 8 роликів, що відповідають змісту розділів «Посібника з прав людини для Інтернет-користувачів» та пояснювального меморандуму (Рекомендація СМ/Rec(2014)6 Комітету міністрів країнам-членам щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів – пояснювальний меморандум).
•  Національна онлайн-платформа з цифрової грамотності – Джерело: https://osvita.diia.gov.ua/courses

Рекомендуємо під час підготовки до заходів з формування безпечної поведінки дітей та молоді в Інтернеті дотримуватися таких принципів:

— Визнання Інтернету як значущого фактору соціалізації.

Врахування того, що Інтернет є важливою та невід’ємною частиною життя сучасної дитини, простором реалізації більшості фундаментальних прав дитини, зосередження на можливостях, які надає Інтернет та його позитивному впливі на розвиток.

 — Позитивна атмосфера.

Створення позитивного емоційного фону спілкування та навчання в роботі з формування безпечної поведінки дітей в Інтернеті, надання стимулів, створення ситуацій успіху.

 — Сприяння обговоренню.

Учні мають можливість обговорювати безпосередній зв’язок теми зі своїм щоденним досвідом користування Інтернетом та плануванням подальших дій його безпечного використання, починаючи зі спілкування в соціальних мережах, завершуючи придбанням товарів онлайн.

 — Відкритість та чесність.

Вчитель має бути відкритим до думок, міркувань, коментарів, пропозицій учнів та чесно визнавати, якщо чогось не знає. Це краще, ніж робити вигляд обізнаності та потрапити в «пастку».

 — Необмежене навчання.

Учні мають можливість не погоджуватися з іншими та вільно висловлювати свої думки при визначенні питання, а не скеровуються до єдиної «правильної» відповіді.

 — Участь дітей та молоді.

Учні залучені до планування заходів із безпечної поведінки в Інтернеті та мають можливість обирати ті теми, які потребують розгляду в контексті безпечного Інтернету. Учні залучені до обговорення щодо Інтернету та ролі кожного в його покращенні. Під час заходів учитель відіграє роль фасилітатора, а не вчителя-інструктора, який тільки дає знання та контролює, що і як повинно бути вивчене.

 — Надання інформації про механізми захисту та отримання підтримки.

Учні мають бути ознайомлені з тим, як повідомити про неналежний або нелегальний контент, який вони бачать у соціальних мережах чи на тих сайтах, якими вони користуються. Учні мають отримати інформацію про організації, сайти, телефони гарячих ліній, де вони можуть отримати підтримку, якщо стали жертвою чиїхось дій в Інтернеті.

— Наукова обґрунтованість інформації та відповідність потребам.

Вчитель має використовувати правдиву наукову інформацію для того, щоб попередити розповсюдження пліток, стереотипів, упереджень. Школа може стати простором, де враховуються потреби сучасних дітей щодо практичних знань про безпечне користування Інтернетом.