- «Зберися!».Тобто зумій повністю включитися в справу, яку починаєш. Настільки, щоб у свідомості для чогось стороннього просто не виявилося місця. Лише за такої умови відбудеться повна концентрація сил (психічних і фізичних) на поставленому завданні. Багатьом видатним спортсменам властива здатність настільки зосереджуватися на майбутньому дні що все навколишнє начебто перестає існувати для них.
На жаль, здатність повністю зосередити увагу властива не кожному. Набагато більше існує людей, яким дуже важко бути зосередженими на чомусь одному. Думки в них розпорошені, тож зрозуміло, що це ш заважає сконцентруватися на головному в необхідний момент:
Що ж робити? Тренувати зосередженість уваги. Щодня, по декілька хвилин,
5—10 разів на день. Найпростіше вдатися до допомоги годинника: «прив’язати» погляд до секундної стрілки й постаратися не відволікатися ні на що стороннє, поки вона не пробіжить повного кола. Якщо відволіклися, повторіть ще раз. Доти, доки чесно не зможете сказати собі: «Зосереджений на одній справі цілу хвилину!». Щодня тренуючись, треба довести здатність до повного відключення від оточуючих подразників хоча б протягом 3-х, а ще краще 5-ти хвилин. Особливо зручно це робити в транспорті, де є всі умови для розвитку зосередженості уваги в обстановці різних перешкод
Коли прийде той найвідповідальніший момент, треба стати дуже серйозним. Це допоможе повністю зосередитися на тому, що має відбутися. І тоді весь організм сам легко й гармонійно включиться з високою ефективністю у процес розв’язання поставленого завдання.
- «Виключися!».Уміння виключитися протилежне попередньому, проте також базується на високій концентрації уваги. Але вже на думках, які пов’язані з виходом із напруги, з відпочинком. Вимикаючись, ми перестаємо даремно витрачати нервову енергію.
Виключитися означає в першу чергу заспокоїти свою нервову систему, а, отже, і весь організм. Можна порадити переключитися на те, чим цікаво й приємно займатися. Якщо нервове збудження необхідно зняти швидко, рекомендується зробити кілька глибоких присідань зі штучно подовженим видихом у момент опускання, потім повільно походити, повільно й розмашисто рухаючи розслабленими руками, шиєю, всім тілом. Вдихи при цьому повинні бути короткими й не дуже глибокими, а видихи повільними й досить повними. Думати в цей час треба про щось, пов’язане з відпочинком. Можна уявити, що ви лежите на пляжі під теплими променями сонця.
- «Не злися!». Статистика стверджує, що є чимало людей, які після якої не будь невдачі починають злитися, причому, як правило, не на себе, а на навколишніх. Гніваючись, ми мимоволі концентруємо увагу не на причинах, а на наслідках невдач, втрачаємо здатність до здорового міркування й не можемо швидко перебороти ті перешкоди, які породили почуття гніву. Все це проявляється тим яскравіше, чим сильніше ми гніваємось.
А як же «спортивна злість»? — адже вважається, що без неї успіху не домогтися. «Спортивна злість» є психофізичним комплексом, який окрім злості як такої, містить, інші емоції й думки, і провідну роль у явищі «спортивна злість» комплексно відіграють натхнення й висока агресивність, свідомо сконцентрована на подоланні важкодоступної мети. Не менш важливими у цьому контексті є почуття упевненості у своїх силах, намір вести безкомпромісну, але чесну боротьбу, гордість від того, що виконуєш складну справу.
- На будь-які перешкоди, труднощі, невдачі відповідати мобілізацією всіх своїх сил.«Мобілізуюсяшвидко!». Перша реакція на перешкоду — почуття злості. Важливо виховати в собі вміння на будь-які труднощі відповідати не безпорадною злістю, а конструктивною мобілізацією, спрямованою на подолання.Наприклад, якийсь «доброзичливець», подивившись на тебе перед стартом, дуже співчутливо сказав: «А ти щось погано виглядаєш! Невже хвилюєшся? Не треба, а то можна й програти». Спортсменові в цей момент у жодному разі не можна образитися або розлютитися. Потрібно посміхнутися у відповідь,позитивна емоція витисне негативну злість і підготує мозок для концентрації уваги на майбутній дистанції. Можна скористатися й іншими позитивними почуттями: упевненістю, гордістю, але завжди лише заради того, щоб з їхньою допомогою якомога швидше нейтралізувати негативні емоції.
- «Додай наприкінці!».Це правило добре відоме в усіх швидкісних видах спорту — адже без уміння різко прискорюватися на фініші важко розраховувати на перемогу.
Отже, перед будь-якою відповідальною справою рекомендується «переглянути себе» з позиції викладених п’яти правил. І якщо десь виявиться слабинка, зробити усе можливе для її усунення. В одних випадках для цього буде потрібно кілька днів. В інших, наприклад, для оволодіння першим або четвертим правилом, треба вдосконалювати себе протягом усього життя.